Чи готова дитина до школи, або Корисні лайфхаки для батьків першокласників - «ОТ 6 ДО 9 ЛЕТ»
Hoggarth 19-авг, 00:26 900 Я и Дети. / Воспитание. / Дети старше 7 летКаждый и каждая из нас является специалистом в какой-то области, и мы можем поделиться своим опытом и ощущениями с другими. Мало того, мы просто обязаны это сделать потому, что в природе действует очень простой закон «чем больше отдаешь, тем больше получаешь»..... |
Наприкінці серпня чи не найбільше переживань — у батьків першокласників. Аби етап підготовки до школи минав легше, команда проєкту "Дружня школа" разом із психологинею Тетяною Марченко підготували простий порадник для родин "першачків", який також буде корисний педагогам і школярам молодшої школи.
Зазвичай батьки зосереджують увагу на уміннях та навичках майбутніх першокласників: чи швидко вони одягаються, чи добре комунікують з оточуючими, чи зможуть витримати весь урок за партою, чи вміють читати та писати?
Натомість в останній місяць перед школою не потрібно посилено займатися письмом, читанням або логіко-математичними вправами, наголошує Тетяна Марченко. Важливішою є психологічна підготовка дитини.
Основні поради для батьків першокласників
Сучасні батьки розпочинають підготовку до школи заздалегідь: у дитячих садочках чи на спеціальних заняттях. Незважаючи на це, дітям дуже цікаво, що саме відбуватиметься з ними у школі: чи зможуть вони виконати домашнє завдання, чи знайдуть нових друзів? Свої запитання вони адресують, найперше, батькам.
Поясніть дитині, чим школа відрізняється від дитячого садочку, чітко й спокійно відповідайте на всі запитання — не залишайте її сам на сам з переживаннями.
Знайдіть можливість разом відвідати школу ще до початку навчального року.
Приділіть час для побудови довірливих стосунків з дитиною, аби вона могла розповісти вам про шкільні тривоги, уподобання чи труднощі.
Використовуйте рольові ігри, щоб "програти" найбільш тривожні моменти: це може бути гра у школу, знайомство з однокласниками, розмова з учителем. Саме через гру дитина найкраще засвоїть те, що їй потрібно.
Адаптуйте режим дня родини до шкільного. Ранковий підйом, час на виконання логічних вправ, читання книжок, вільна гра, сон — так вам буде легше звикнути до навчального процесу.
Вибудуйте партнерські стосунки з учителем. Ваше ставлення до педагога має велике значення, адже в житті дитини з’являється ще одна важлива доросла людина, яка матиме на неї вагомий вплив.
Не переносьте власний досвід, страхи та невдачі зі шкільного життя на своїх дітей.
Не порівнюйте свою дитину з іншими.
Налаштуйте першокласника на легке та цікаве навчання, а не на важку працю.
Скільки триває процес адаптації?
Адаптація до шкільного життя залежить від багатьох факторів, зазначає Тетяна Марченко. Це індивідуальний процес, адже йдеться і про особливості особистісного розвитку дитини та роботи її нервової системи, психологічну підготовку, рівень тривожності родини, психологічний клімат вдома та у школі — хтось адаптується швидко, а комусь потрібно більше часу й допомога дорослих.
Традиційно адаптація проходить в декілька етапів.
Знайомство зі школою, вчителями, однокласниками, новими правилами та порядком навчання може тривати близько 2 місяців.
Звикання до шкільного життя, формування стосунків з однолітками, поява сталого інтересу до навчання.
Повернення до школи після зимових канікул: довгий період відпочинку може викликати спротив у першокласників до навчальнного процесу.
І вже наприкінці навчального року ми можемо помітити, що дитина повністю увійшла в шкільний ритм, має постійний інтерес та мотивацію до навчання, сформувала власне коло друзів, стала менш тривожною.
Звичайно, у процесі адаптації батькам та вчителям варто працювати разом і допомагати дитині, якщо в неї виникли труднощі. Дієвим інструментом можуть стати так звані історії успіху, коли педагог хвалить дитину за її досягнення у класі ("як добре ти сьогодні вивчив вірш!" чи "подивіться-но, який гарний малюнок у тебе вийшов!").
Вчителям важливо:
познайомити всіх учнів у класі;
у процесі навчання використовувати різні ігри, в яких діти можуть проявити свої характери, лідерські навички;
підкреслювати унікальність кожного школяра;
завжди відповідати на запитання дітей;
пам’ятати, що у кожної дитини свій темп адаптації та зважати на це у навчальному процесі.
Батькам, своєю чергою, важливо залишатися саме батьками: люблячими дорослими, з якими дитина могла б відпочити після школи, які підтримають у разі невдачі. Обов'язково хваліть свого першокласника за його досягнення, підтримуйте інтерес до навчання, щиро цікавтеся шкільним життям, але не напосідайте із запитаннями, вірте в його успішність, не критикуйте і не порівнюйте. А якщо виникають труднощі, програйте складну ситуацію вдома та спробуйте показати дитині різні способи розв’язання проблеми.
Складнощі адаптації
Бувають ситуації, коли адаптація до школи відбувається складніше, ніж хотілося б. У такому випадку ви можете помітити, що дитина:
втратила інтерес до навчання;
щоразу йде до школи з плачем або часто каже про те, що не хоче ходити в школу;
самотня, ні з ким не спілкується,
сумує, не хоче говорити про школу вдома або згадує її з сумом;
має проблеми зі сном.
Причини такої поведінки можуть бути різними. Буває, що першокласник не встигає у процесі навчання, не зміг знайти нових друзів або просто не впевнений у собі. У такому випадку батькам разом із педагогом варто подумати, як допомогти дитині. Іноді дитині буде достатньо отримати додаткову підтримку від учителя. А іноді може знадобитися консультація психолога.
У будь-якій складній ситуації залишайтеся опорою та підтримкою для своєї дитини, радить психологиня.
Бонус: поради для всіх учнів молодшої школи
Учням 2-4 класів так само непросто повертатися до навчання після літніх канікул.
Логічно завершіть процес літнього відпочинку. Обговоріть з дитиною, що ви робили на канікулах, згадайте цікаві та важливі події, подорожі, знайомства. Підкресліть нові вміння, досягнення та захоплення дитини, те, наскільки вона виросла, стала вправнішою, самостійнішою, впевненішою в своїх силах.
Поступово повертайтесь до шкільного режиму дня. Поговоріть з дитиною про її страхи та побоювання щодо нового навчального року (якщо такі є). Розділіть та підтримайте її почуття.
За літо часто відбувається "відкат" у знаннях. Тому в останні тижні відпочинку згадайте разом пройдені теми, прочитані книжки й те, що діти вивчали минулого року. Але не перестарайтесь: посилене повторення не піде на користь.
Авторка: Ярослава Кобинець, журналістка проєкту "Дружня школа"
Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.
School photo created by freepik - www.freepik.com, Background photo created by pressfoto - www.freepik.com, School photo created by master1305 - www.freepik.com
Наприкінці серпня чи не найбільше переживань — у батьків першокласників. Аби етап підготовки до школи минав легше, команда проєкту "Дружня школа" разом із психологинею Тетяною Марченко підготували простий порадник для родин "першачків", який також буде корисний педагогам і школярам молодшої школи. Вік 6-7 років є перехідним періодом для дитини, — розповідає психологиня Тетяна Марченко. — З одного боку, основною формою її діяльності залишається гра, а з іншого вона вже демонструє навички самоконтролю: може зупинити гру, коли це потрібно, сформувати та висловити свої бажання й почуття. Зазвичай батьки зосереджують увагу на уміннях та навичках майбутніх першокласників: чи швидко вони одягаються, чи добре комунікують з оточуючими, чи зможуть витримати весь урок за партою, чи вміють читати та писати? Натомість в останній місяць перед школою не потрібно посилено займатися письмом, читанням або логіко-математичними вправами, наголошує Тетяна Марченко. Важливішою є психологічна підготовка дитини. Основні поради для батьків першокласників Сучасні батьки розпочинають підготовку до школи заздалегідь: у дитячих садочках чи на спеціальних заняттях. Незважаючи на це, дітям дуже цікаво, що саме відбуватиметься з ними у школі: чи зможуть вони виконати домашнє завдання, чи знайдуть нових друзів? Свої запитання вони адресують, найперше, батькам. Поясніть дитині, чим школа відрізняється від дитячого садочку, чітко й спокійно відповідайте на всі запитання — не залишайте її сам на сам з переживаннями. Знайдіть можливість разом відвідати школу ще до початку навчального року. Приділіть час для побудови довірливих стосунків з дитиною, аби вона могла розповісти вам про шкільні тривоги, уподобання чи труднощі. Використовуйте рольові ігри, щоб "програти" найбільш тривожні моменти: це може бути гра у школу, знайомство з однокласниками, розмова з учителем. Саме через гру дитина найкраще засвоїть те, що їй потрібно. Адаптуйте режим дня родини до шкільного. Ранковий підйом, час на виконання логічних вправ, читання книжок, вільна гра, сон — так вам буде легше звикнути до навчального процесу. Вибудуйте партнерські стосунки з учителем. Ваше ставлення до педагога має велике значення, адже в житті дитини з’являється ще одна важлива доросла людина, яка матиме на неї вагомий вплив. Не переносьте власний досвід, страхи та невдачі зі шкільного життя на своїх дітей. Не порівнюйте свою дитину з іншими. Налаштуйте першокласника на легке та цікаве навчання, а не на важку працю. Скільки триває процес адаптації? Адаптація до шкільного життя залежить від багатьох факторів, зазначає Тетяна Марченко. Це індивідуальний процес, адже йдеться і про особливості особистісного розвитку дитини та роботи її нервової системи, психологічну підготовку, рівень тривожності родини, психологічний клімат вдома та у школі — хтось адаптується швидко, а комусь потрібно більше часу й допомога дорослих. Традиційно адаптація проходить в декілька етапів. Знайомство зі школою, вчителями, однокласниками, новими правилами та порядком навчання може тривати близько 2 місяців. Звикання до шкільного життя, формування стосунків з однолітками, поява сталого інтересу до навчання. Повернення до школи після зимових канікул: довгий період відпочинку може викликати спротив у першокласників до навчальнного процесу. І вже наприкінці навчального року ми можемо помітити, що дитина повністю увійшла в шкільний ритм, має постійний інтерес та мотивацію до навчання, сформувала власне коло друзів, стала менш тривожною. Звичайно, у процесі адаптації батькам та вчителям варто працювати разом і допомагати дитині, якщо в неї виникли труднощі. Дієвим інструментом можуть стати так звані історії успіху, коли педагог хвалить дитину за її досягнення у класі ("як добре ти сьогодні вивчив вірш!" чи "подивіться-но, який гарний малюнок у тебе вийшов!"). Вчителям важливо: познайомити всіх учнів у класі; у процесі навчання використовувати різні ігри, в яких діти можуть проявити свої характери, лідерські навички; підкреслювати унікальність кожного школяра; завжди відповідати на запитання дітей; пам’ятати, що у кожної дитини свій темп адаптації та зважати на це у навчальному процесі. Батькам, своєю чергою, важливо залишатися саме батьками: люблячими дорослими, з якими дитина могла б відпочити після школи, які підтримають у разі невдачі. Обов'язково хваліть свого першокласника за його досягнення, підтримуйте інтерес до навчання, щиро цікавтеся шкільним життям, але не напосідайте із запитаннями, вірте в його успішність, не критикуйте і не порівнюйте. А якщо виникають труднощі, програйте складну ситуацію вдома та спробуйте показати дитині різні способи розв’язання проблеми. Складнощі адаптації Бувають ситуації, коли адаптація до школи відбувається складніше, ніж хотілося б. У такому випадку ви можете помітити, що дитина: втратила інтерес до навчання; щоразу йде до школи з плачем або часто каже про те, що не хоче ходити в школу; самотня, ні з ким не спілкується, сумує, не хоче говорити про школу вдома або згадує її з сумом; має проблеми зі сном. Причини такої поведінки можуть бути різними. Буває, що першокласник не встигає у процесі навчання, не зміг знайти нових друзів або просто не впевнений у собі. У такому випадку батькам разом із педагогом варто подумати, як допомогти дитині. Іноді дитині буде достатньо отримати додаткову підтримку від учителя. А іноді може знадобитися консультація психолога. У будь-якій складній ситуації залишайтеся опорою та підтримкою для своєї дитини, радить психологиня. Бонус: поради для всіх учнів молодшої школи Учням 2-4 класів так само непросто повертатися до навчання після літніх канікул. Логічно завершіть процес літнього відпочинку. Обговоріть з дитиною, що ви робили на канікулах, згадайте цікаві та важливі події, подорожі, знайомства. Підкресліть нові вміння, досягнення та захоплення дитини, те, наскільки вона виросла, стала вправнішою, самостійнішою, впевненішою в своїх силах. Поступово повертайтесь до шкільного режиму дня. Поговоріть з дитиною про її страхи та побоювання щодо нового навчального року (якщо такі є). Розділіть та підтримайте її почуття. За літо часто відбувається "відкат" у знаннях. Тому в останні тижні відпочинку згадайте разом пройдені теми, прочитані книжки й те, що діти вивчали минулого року. Але не перестарайтесь: посилене повторення не піде на користь. Авторка: Ярослава Кобинець, журналістка проєкту "Дружня школа" Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії. School photo created by freepik - www.freepik.com, Background photo created by pressfoto - www.freepik.com, School photo created by master1305 - www.freepik.com