Чому не варто довіряти дорослим, коли ті намагаються вчити життю дітей та підлітків, розповідає Максим Залевський, автор інтернет-спільноти "Родовід", куратор "Зеленої школи".

Цей текст важливий не так для дітей, скільки для дорослих. Як нагадування, що світ невпинно змінюється. А формули успіху та щастя, які працювали в ті часи, коли вони самі були дітьми, навряд чи спрацюють зараз.

Максим Залевський

автор інтернет-спільноти "Родовід", куратор "Зеленої школи"

Колись ми всі були малими, а дорослі такими великими і поважними. Нас навчали щось вважати почесним і правильним, а щось принизливим і брудним. Нам прищеплювали цінності і ідеали, які в певний момент чомусь змінювались, проте нам продовжували їх нав’язувати досить вперто і системно.

Колись нам казали: «Успіх і багатство — зробить тебе щасливим».

Проте, я ще пам’ятаю, коли мене вчили, що «багачі — це експлуататори». Тепер приходить нова доктрина мінімалізму: «щасливий, здоровий, високопродуктивний» і все це в межах одного покоління.

Зараз ми живемо в часі, коли соцмережі стали супермаркетом різних вчень та ідеологій. І все, чому нас навчали дорослі раніше, — це вже не сталі істини, а скоріше тимчасові проміжні тренди.

Колись нам казали: «Не будеш вчитись — підеш підмітати вулиці».

А тепер прибирання сміття — це крутий челендж. Мої колеги, успішні стартапери, прилітають з Балі, щоб прибирати сміття під Києвом. І ці колеги не були суперосвідчені і прицьому ніколи не підмітали вулиці, а тепер летять, бо #trashtag

Колись нам казали: «На городі ти не доробишся».

Тепер вирощувати їжу — це світовий тренд. Так, тут і досі немає економічного змісту. Проте ти можеш вислати фото своєі ділянки в Humans Who Grow Food проставити Хештеги типу #urbanpermaculture і ти станеш відомим на весь світ миттєво. Твої грядки стануть місцем паломництва і міжнародного освітнього туризму, а ти отримаєш успіх та славу.

А дорослі будуть в черговий раз казати: «Якимось дивом тобі це вдалося».

Колись нам казали: «У школі ти повинен навчитись Читати, Писати і Рахувати".

На Заході не могли надивуватись нашими школярами, які так гарно вирішують різні задачі. Мої друзі заробітчани років 15 назад насміхались з європейців, які без калькулятора не можуть перемножити дві цифри.

Секрет виявився не в технічних вміннях, а в загальноцільових життєвих вміннях, так званих «чотири К»: критичне мислення, комунікації, колективна робота та креативність — це предмети, які варто вивчати з дитинства.

Ось чому двійочники совкової освіти ставали банкірами, а відмінники — безхатченками.

Ментальна гнучкість і емоційна рівновага, soft skill — кожні 10 років винаходити себе спочатку.

Колись нам казали: «Де родився, там і згодився»

Проте саме подорожі і міграція — розширюють світогляд і розвінчують застарілі міфи. Навіть дерева і ті мігрують, що вже казати про людей.

Якщо брати глибше, то наша Батьківщина, мабуть — Африка, де перший прототип homosapiens зліз із дерева і почав свою експансію і наше найближче майбутнє — це колонізація планет та астероїдів сонячної системи.

Ми можемо згодитись там, де наші однодумці, де ми затребувані, де розкриваються наші таланти, а не там, де перший раз вдихнули повітря. Хоча легко можемо повернутись на це місце в будь-який час, зробити там селфі з рідними.

Колись нам казали «на фантазуй, займись краще чимось прикладним». А тепер лише творчість залишається чимось людським, на фоні тотальної автоматизації всіх процесів. Чого варті зірки тематичного хендмейду, крафту, апсайклінгу чи стендапу. І де будуть завтра ті всі дипломи економістів, юристів і медиків з приходом AI (штучного інтелекту) та блокчейну.

Ми не повинні вибирати із двох пігулок, які нам підсовують дорослі, ми здатні запропонувати власну пігулку.

Власний проект, власну спільноту чи ідеологію — зараз для цього не потрібно ходити пустелею 40 років, не варто навіть бути дорослим, достатньо створити подію, зібрати людей і представити свою думку. Як це зробила шведська школярка Грета Тунберг, тепер лауреат Нобелівської премії.

Ласкаво просимо в епоху субкультур та мінливих хештегів, час, коли всі догми минулого стають просто цікавим постіндустріальним артефактом. Бути інакшим — це бути нормальним.

Фото Jake Fagan, unsplash.com