Сама згадка про таблицю множення викликає у багатьох дорослих неприємні спогади з дитинства, коли примушували зубрити ненависні стовпчики з цифрами. Змушуючи дитину заучувати таблицю множення, дорослі часто не пояснюють логіку і подальшу користь від цих знань. Ми розпитали у педагогів про цікаві та нестандартні способи вивчення таблиці множення. Талан Лілія Миколаївна, вчитель початкових класів Хмельницької спеціалізованої школи І ступеня №30. Першочерговим завданням із засвоєння таблиці множення є саме розуміння дітьми змісту та дії множення. А вона базується на багаторазовому додаванні однакових доданків. Саме це розуміння допомагає безпомилково записувати дії у задачах. Часто батьки жаліються: "Яка різниця: 2 на 3 чи 3 на 2? Чому це вважається помилкою та за що знизили оцінку?". От саме розуміння змісту дії множення і є відповіддю на такі запитання. Я не зовсім погоджуюся, що таблицю зовсім не треба вчити. Але варто наголосити, що саме тут нам стає в пригоді діяльнісний метод при поясненні. Окрім того, в мережі є багато різних способів та хитрощів. Наприклад, під час множення п’ятірки на парне число — в кінці результату буде 0. Або ж множення на 9 теж містить певні хитрощі — сума цифр результату завжди складає 9. Мірошникова Ольга Миколаївна, вчитель початкових класів Школи I-III ступенів №294 Деснянського району міста Києва. Я завжди була проти зубріння таблички множення. Хоча підходи до вивчення таблиці майже не змінились. Виклик полягає в тому, що школи загалом переходять на діяльнісний метод в освіті. Тому таблички множення це також торкнулось. Коли батьки не можуть пояснити сенс таблиці, вони примушують дитину вчити приклади. Проте якщо дитина розуміє сенс дії множення і логіку укладання таблиці, то вчити її набагато легше. Спочатку я навчаю дітей таблиці з прикладів на множення двійки. Тоді за один урок вивчаємо множення на 1 і на 0. А далі — на 5, 10 та 11. Це особливі випадки, які легко запам'ятовуються. Поступово позначаємо приклади які вже знаємо, використовуючи переставну властивість множення. Так виявляється, що вчити зовсім мало. Щоб діти розуміли сенс множення, краще візуалізувати: Потім діти повинні усвідомити, що ось це не таблиця множення: І насправді вона виглядає ось так: А щоб навчити нею користуватися можна використати ось це відео. Після чого разом з дітьми шукаємо закономірності у таблиці Піфагора: Відповідно доходимо висновку, що прикладів не так і багато. А користуючись переставною властивістю, деякі цифри будуть мінятися місцями. А значить — прикладів у два рази менше. Також кожен учень отримує порожню таблицю Піфагора і поступово її заповнює в процесі вивчення таблички множення. Паралельно виконуємо безліч навчальних ігор і завдань. Таблиця множення у нас всюди: біля дошки, на партах, в іграх на перервах. Ось такі круги є у кожного учня — підглядати не забороняю. Краще нехай дитина підгляне і візуально запам'ятає, ніж пів уроку згадує і врешті-решт напише неправильно. Якщо потрібна порада саме батькам, то краще оточити дитину множенням у житті: грати в ігри, просити допомогти порахувати у магазині, на заправці, на кухні. Так дитина буде розуміти, де їй знадобляться ці знання в житті. Ольга Коріненко, вчителька початкових класів КЗ "Медвежанська ЗОШ І-ІІІ ст.". Цьогоріч зі своїми другокласниками практикували вивчення таблиці множення у вигляді пісеньки. Для дітей це було цікаво й полегшило запам'ятовування. Навіть дитина, для якої математика — надзвичайно важкий предмет, з радістю виспівувала та виконувала рухи. Я проводила це у вигляді руханки, що теж сприяло вивченню. Ось декілька прикладів таких музичних таблиць множення: на 1-5 та на 6-10. Також є різноманітні ігри, які допоможуть дитині вивчити табличку множення вдома. Наприклад, “Спектр монстрів”, “Турборахунок” та мобільні додатки. Володимир Сокол, вчитель початкових класів Харківського навчально-виховного комплексу №106. Я вважаю, що таблицю множення потрібно вчити і зубрити, якщо дитина не може її зрозуміти. Число за своєю суттю абстрактне, особливо після десяти. Тому багато дітей не розуміють, як його застосувати. Наприклад, 7х8 дорівнює 56, але де в повсякденному житті дитина буде використовувати ці 56? Більше того, останнім часом в житті не доводиться рахувати. У магазині все вже зважено, здача підрахована касою, грами перейшли в упаковки, тому калькулювання прибрано з життя дитини. Багато дітей не приймають число як необхідність. Однак операційна складова прикладу або завдання зобов'язує провести табличні обчислення. Я стикався з тим, після пояснення або самостійно діти розуміли логіку завдання, але під час вирішення довго думали, скільки буде 7х9. Звичайно таблицю множення варто зрозуміти, якщо дитина розуміється на цифрах, відтворенні числа і розумовому підсумовуванні. Звичайно, я знаю і про квадрат Піфагора, і про пальчикову систему, і пісенні варіанти. Але якщо уважно зануритись у пояснювальну складову, то стає зрозуміло: від дитини вимагається величезний ресурс розуміння, пам'яті й розумового напруження, щоб вивчити таблицю множення. Тому зубріння, повторюваність, автоматизм для деяких дітей принесе швидший і надійніший результат, якщо вони продовжать тренувати пам'ять. Авторка: Анастасія Пасічна, журналістка проєкту "Дружня школа" Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.