Шукайте свою мову: чому я читаю книжки, а мій син - ні - «СЕМЬЯ» » « Я - Женщина »

Шукайте свою мову: чому я читаю книжки, а мій син - ні - «СЕМЬЯ»



Шукайте свою мову: чому я читаю книжки, а мій син - ні - «СЕМЬЯ»
Каждый и каждая из нас является специалистом в какой-то области, и мы можем поделиться своим опытом и ощущениями с другими. Мало того, мы просто обязаны это сделать потому, что в природе действует очень простой закон «чем больше отдаешь, тем больше получаешь».....
Шукайте свою мову: чому я читаю книжки, а мій син - ні - «СЕМЬЯ»

Вчителька Віра Карасьова розповідає, чому вона любить читання, яку роль відіграють у її житті книжки, та чому її син не йде її шляхом.



Віра Карасьова
вчителька

Читаю по 400-500 сторінок другий день. Навіщо?


От що б там не казали про корисність читання - але дуже і дуже часто це банальна втеча від власної реальності.


Ну ок - таке собі замкнене коло: колись ти починаєш читати, потім завдяки цьому тобі вдається сприймати реальність на кілька метрів ширшою; а там дофіга "іншого", незвичного, аж занадто дофіга, - тому знову втікаєш в книжки; наче втік, але протягом цієї втечі бульбашка сприйняття розтягнулася ще на десяток метрів, ти повертаєшся у світ і думаєш собі "йоооооой.......".


Потім щось робиш; звикаєш до цього розширеного всесвіту. В якийсь момент кажеш "та нуууу!!" і знову втікаєш.



Питання, чи пощастить настільки, щоб десь там на чергових ітераціях циклу тобі зустрічалися правильні люди і книги. Люди, що допоможуть розуміти книжки, і книжки, що допоможуть розуміти людей.



Зрозуміла найважливішу перевагу читання перед іншими видами розваг/відпочинку/розвитку.


Жоден з них не вміє так конструювати людину, як книга. Ми не просто бачимо, як у кіно. Ми чуємо думки. Іноді навіть більше - чуємо думки багатьох.


Скажу банальне - письменник створює світ, у який ми поринаємо. Кіно/відеоігри/музика/що там ще можуть наблизитися до реалістичності. Стопятсот-Д - ну а чого би власне і ні.


От тільки комп'ютер/кінокадр/музичний фрагмент не здатен генерувати людські особистості (поки що?). І генерувати умови, у яких ми би занурювалися не просто у картинку, а у досвід автора і не тільки.


А от книжка може. Не через якусь супер-крутизну чи унікальність, аж ніяк.


Лише через те, що користується тим же методом кодування інформації, що і людина. Природнім методом. Словом.



Ми називаємо світ словом, не піснею чи малюнком (принаймні, подавляюча більшість). Навіть ті, хто співають і малюють - окрім того ще і розмовляють. Якщо дитина сперше малювала - то це її природня мова; малюнки їй говоритимуть більше, ніж книжки, бо говоритимуть її рідною мовою.



Тому мій син і не читає( - для нього рідна мова це мова відеокартинки, і йому буде важче, бо ж наші очі не принадні для транслювання назовні придуманих кадрів).


Моя мова - слова. Якось вже так вийшло. Тому мій світ с кожним разом все ширший і ширший; лякає цією широтою; змушує знову втікати в книжки.


А позаяк книжки за великим рахунком хороші, то з кожним поверненням знову доводиться бачити більше.


Тож шукайте свою мову. Ту, що покаже вам найкраще, яким світ є поза нашими концепціями і стереотипами. Покаже "речі, якими вони є".


Опубліковано з дозволу автора. Автор - вчителька Віра Карасьова https://www.facebook.com/ViraKarasjova/


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що почитати дітям англійською: 7 книг для дошкільнят


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Правило п'яти пальців: як вибрати правильну книгу для дитини


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Комікси для дітей та підлітків українською мовою: 20 найцікавіших книг


Вчителька Віра Карасьова розповідає, чому вона любить читання, яку роль відіграють у її житті книжки, та чому її син не йде її шляхом. Віра Карасьова вчителька Читаю по 400-500 сторінок другий день. Навіщо? От що б там не казали про корисність читання - але дуже і дуже часто це банальна втеча від власної реальності. Ну ок - таке собі замкнене коло: колись ти починаєш читати, потім завдяки цьому тобі вдається сприймати реальність на кілька метрів ширшою; а там дофіга "іншого", незвичного, аж занадто дофіга, - тому знову втікаєш в книжки; наче втік, але протягом цієї втечі бульбашка сприйняття розтягнулася ще на десяток метрів, ти повертаєшся у світ і думаєш собі "йоооооой.". Потім щось робиш; звикаєш до цього розширеного всесвіту. В якийсь момент кажеш "та нуууу!!" і знову втікаєш. Питання, чи пощастить настільки, щоб десь там на чергових ітераціях циклу тобі зустрічалися правильні люди і книги. Люди, що допоможуть розуміти книжки, і книжки, що допоможуть розуміти людей. Зрозуміла найважливішу перевагу читання перед іншими видами розваг/відпочинку/розвитку. Жоден з них не вміє так конструювати людину, як книга. Ми не просто бачимо, як у кіно. Ми чуємо думки. Іноді навіть більше - чуємо думки багатьох. Скажу банальне - письменник створює світ, у який ми поринаємо. Кіно/відеоігри/музика/що там ще можуть наблизитися до реалістичності. Стопятсот-Д - ну а чого би власне і ні. От тільки комп'ютер/кінокадр/музичний фрагмент не здатен генерувати людські особистості (поки що?). І генерувати умови, у яких ми би занурювалися не просто у картинку, а у досвід автора і не тільки. А от книжка може. Не через якусь супер-крутизну чи унікальність, аж ніяк. Лише через те, що користується тим же методом кодування інформації, що і людина. Природнім методом. Словом. Ми називаємо світ словом, не піснею чи малюнком (принаймні, подавляюча більшість). Навіть ті, хто співають і малюють - окрім того ще і розмовляють. Якщо дитина сперше малювала - то це її природня мова; малюнки їй говоритимуть більше, ніж книжки, бо говоритимуть її рідною мовою. Тому мій син і не читає( - для нього рідна мова це мова відеокартинки, і йому буде важче, бо ж наші очі не принадні для транслювання назовні придуманих кадрів). Моя мова - слова. Якось вже так вийшло. Тому мій світ с кожним разом все ширший і ширший; лякає цією широтою; змушує знову втікати в книжки. А позаяк книжки за великим рахунком хороші, то з кожним поверненням знову доводиться бачити більше. Тож шукайте свою мову. Ту, що покаже вам найкраще, яким світ є поза нашими концепціями і стереотипами. Покаже "речі, якими вони є". Опубліковано з дозволу автора. Автор - вчителька Віра Карасьова https://www.facebook.com/ViraKarasjova/ ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що почитати дітям англійською: 7 книг для дошкільнят ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Правило п'яти пальців: як вибрати правильну книгу для дитини ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Комікси для дітей та підлітків українською мовою: 20 найцікавіших книг
→ 


Другие новости.



Мы в Яндекс.Дзен


Новости по теме.





Добавить комментарий

добавить комментарий
Комментарии для сайта Cackle

Поисовые статьи дня.

Top.Mail.Ru Яндекс.Метрика
Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика