Що знаходиться всередині книжки-гри “Хоробрі зайці у джунглях”, та як з нею гратися, розповідає Марина Ілюшка, мама двох малюків (4 та 1 року). “Хоробрі зайці у джунглях” - це книга-гра, створена за мотивами серіалу “Хоробрі зайці”, який має на меті показати малюкам, що в світі є багато речей, які на перший погляд здаються незвичними та дивними, але це не погано, а навпаки, тільки додає цікавості світу. Марина Ілюшка, мама двох малюків (4 і 1 років) Ось уже декілька днів як у нашому будинку поселилася родина зайців. І непростих, а хоробрих. Ще й друзів із собою привели. Але давайте по порядку. Моя 4-річна донька майже зовсім не проявляє інтересу до книг. Всі мої спроби почитати перед сном обривається на третьому реченні якимось надважливим питанням і закінчуються розмовами “за життя”. Але я не здаюся у своїх намаганнях зацікавити її читання у будь-який спосіб: так у нас з'явилися книги-панорами, книги-хованки, книги з доповненою реальністю і ще купа різних цікавинок. мирно припадають пилюкою на полиці. Коли до нас завітали “Хоробрі зайці” я не покладали особливої надії що ця книга захопить її надовго. Аж поки ми не розкрили пакунок… Знайомтеся: це - книжка-гра “Хоробрі зайці у джунглях” від видавництва Glowberry. Її автор Ольга Черепанова та ілюстратор Анна Сарвіра прагнули показати малюкам багатогранність оточуючого світу, навчити лояльно сприймати відмінності та особливості інших. Книга створювалась за участі дитячого психолога та рекомендована малюкам 1-4 років. Всередині пакунку з книгою ми побачили: Розмальовка з наліпками “Мандрівка хоробрих зайців” Книга “Хоробрі зайці у джунглях” Пальчиковий театр із фігурок зайців та їх друзів. Інструкція до гри. Про книгу “Хоробрі зайці у джунглях” На перший погляд здавалося б проста і банальна історія про те, як (спойлер) двоє зайченят помандрував за лісом-полем, подружилися з іншими тваринами та повернулася до мами і тата. Але вона не закінчується, коли перевертається остання сторінка. Текст у книжці мінімальний - лише опис послідовності подій, що дає змогу дитині самостійно розглядати ілюстрації, шукати приховані сюрпризи, застосовувати фантазію для розвитку сюжету та свій власний досвід для розуміння персонажів. Читаючи, ми все ще відволікалися поговорити про те, як як зайченята познайомилися з тигром, хамелеоном та слоником, про різноманіття та дружбу з тими, хто не схожий на інших. На кожній сторінці є приховані цікавинки, щоправда, ми так і не розкрили секрет морквинки-машинки. Коли ми дочитали історію з книги, пригоди зайців тільки почалися. Пізніше вони подружилися і з “Щенячим патрулем”, і з “Героями в масках” та навіть величезною плюшевою гусеницею на ім'я Валєра. Отож, що ми із зайцями вже спробували: Наліпки. Моя 4-річка обожнює наліпки, якби могла - вона клеїла б їх усюди. У наборі “Хоробрі зайці” наліпки потрібно спершу вирізати а потім вже клеїти. У розмальовці для них передбачено спеціальне місце але хіба ж це зупинить дитячу фантазію? Прочитали і обговорили книжку. Розфарбували заячі пригоди. Подивилися мультик. Насправді, це лише тизер мультфільму “Хоробрі зайці”, тож чекаємо з нетерпінням продовження їх пригод. Поставили виставу пальчикового театру. Тут можна відтворити сюжет із книги або вигадати власну історію. Залучили фігурки до гри з улюбленими іграшками. Виявляється, “Хоробрі зайці” не проти покататися на машинках ”Щенячого патруля”. Малювали тата-зая і тигрика, обвівши по контуру. Дитина тільки вчиться малювати і вийшло досить непогано. Влаштували заячу сімейну фотосесію. В моєму телефоні тепер більше фото зайців, ніж дітей, але дочка відчула себе папараці. Використали фігурки для казкотерапії. Ви можете програти складну ситуацію у житті дитини та знайти вихід з неї, як це зробили б хоробрі зайці. Відправитися на уявні пошуки друзів і подружитися із різноманітними тваринами чи іншими дітьми. А потім обов'язково повернутися до батьків і детально розповісти їм про свої пригоди. Одного дня моя дочка прийшла з садочка дуже сумною виявилося що після вечері вона посварилася зі своїм другом Славіком через іграшки. Вона була такою сумною, що навіть розповідати не хотілося. І тут на допомогу прискакали хоробрі зайці: ми одягли фігурки на пальці і уявили що Зайченя-дівчинка - це Катя а Зайченя-хлопчик - це Славік. В процесі гри ми проговорили, хто і що сказав, а потім переграли так, як треба було сказати, щоб не посваритися і навіть відрепетирували як діткам завтра помиритися. У світі дитячих іграшок і книжок останнім часом спостерігається приємний тренд: чим простіше іграшка, чим менше в неї готових, запрограмованих функцій - тим більше дитина не буде гратися. Дитячу фантазію передбачити неможливо, саме тому в моду знову повернулися ляльки-мотанки та дерев'яні іграшки, які не обмежують гру функціями та сценарієм. Книга-гра “Хоробрі зайці у джунглях” сподобається дітям які полюбляють фантазувати та створювати власні правила гри, а також дошкільнятам які вважають букви нудними і швидше будуть розповідати власні історії ніж слухати написані. Але головна цінність книжки - закласти в дітях ідею про те, що світ - різноманітний і люди, незалежно від статі, кольору шкіри та очей, окулярів чи інвалідного візка - всі вони цікаві і особливі по своєму, варто лише спробувати подружитися.